Пам’яті Нестора Чира

Безымянный«Із долею миритись – це не кредо,
А слабкість духу і душевний блуд.
Лиш сильний той, хто на своєму твердо,
Немов скала, стоїть і там, і тут»

І не мирився, боровся, до останнього… Тяжка недуга мучила нещадно тіло, але так і не могла зламати дух. Надіявся, писав прекрасні вірші – зболені, вистраждані, їх друкувала районна «Народна Воля», обласна «Галичина», всеукраїнська «Літературна Україна». Підготував до друку 8-му книгу – збірку поезій. Тішився, що Ольга Слоньовська пише до неї передмову і високо оцінює його творчість. Ще вітав бібліотекарів з професійним святом, зичив всім миру, добра і здоров’я… Та прийшла 15 жовтня та хвилина, яка забрала у вічність друга, голову бібліотечної ради, поета, члена НСПУ, керівника літстудії «Бистрінь», громадського діяча Нестора Івановича Чира. Залишився жаль і сум родині, друзям, колегам по перу.

Нехай буде Вам царство небесне, дорогий Несторе Івановичу!

Коментарі та повідомлення в даний час відключені.

Коментування вимкнуто.

-->