Круглий стіл

030Поміж відомих постатей нашого краю чільне місце належить Михайлу Клапчуку – вченому, за покликанням краєзнавцю, активному борцю за волю України 30-40 – х років минулого століття. 26 лютого в центральній районній бібліотеці проведено круглий стіл за участю краєзнавців району «Михайло Клапчук: життя та наукова діяльність». Завідувач відділу краєзнавчої літератури Раїса Грушецька розповіла біографію вченого. Михайло Миколайович Клапчук народився 25 лютого 1920 року в с. Корнич на Коломийщині. Навчався у Коломийській гімназії, Львівському університеті. Ще студентом став членом ОУН. Війна перервала навчання і він повертається додому в с. Корнич. Тут активно включається у підпільну діяльність ОУН. 22 червня 1944 р. був затриманий і засуджений на 10 років концтаборів і 5 років позбавлення прав. Після звільнення з таборів заслання відбував у м. Караганді, де займається археологією. Зроблені археологічні відкриття лягли в основу кандидатської дисертації «Палеоліот Центрального Казахстану», яку схвально зустріли в наукових колах. Однак до захисту не дійшло, адже неблагонадійних в радянську науку не допускали. У 1969 р. Михайло Клапчук повертається в Україну. Поселяється в Делятині, звідки родом його дружина. Працював фотографом у Делятинському лісокомбінаті.

У 1984 році Михайло Клапчук пішов у вічність, залишивши після себе велику наукову спадщину. Похований в смт. Делятин, на місцевому цвинтарі.

Поет, член НСПУ, краєзнавець Роман Киселюк, який близько знав Михайла Клапчука, вважає себе його учнем, ділився спогадами про вченого, відзначив його всебічну обдарованість, фанатичну відданість улюбленій справі – археології, історії, етнографії. До цього залучав і його, молодого хлопця. А ще розповів як вчений терпів переслідування зі сторони спецслужб, адже був «неблагонадійним». Наголосив, що такі унікальні люди як Михайло Миколайович – зв»язкові історії, вони її вивчають, досліджують і дають відповіді на питання: хто ми, звідки, яке наше коріння. Вважає, що делятинцям слід назвати одну з вулиць іменем вченого та поставити пам’ятник.

003 014 016

Вчитель, краєзнавець Іван Кметюк підкреслив вагомість наукового доробку Михайла Клапчука (зібрав 1700 архівних документів, до сотні старовинних поштових листівок, фотографій, що мали відношення до історії краю, записав понад 500 народних пісень. У його колекції сотні вишивок, писанок, печаток. Всього вчений відкрив понад 170 археологічних пам’яток). Його внесок в науку справді унікальний, він, зокрема, перший відкрив транскарпатський шлях.

Михайло Семкіяш відзначив потужність таланту вченого, його велику відданість науці, якою він займався наперекір обставинам, в яких мусив жити і працювати. Слід віддати належне цій мужній людині, великому вченому, який все життя займався улюбленою справою, незважаючи ні на що.

Василь Левицький познайомився з Михайлом Клапчуком в Делятинському лісокомбінаті, де обидва працювали. Тодішній директор лісокомбінату Іван Антонович Школяр сприяв вченому в його наукових дослідженнях, з його згоди і сприяння Михайло Миколайович створив свого часу чудовий етнографічний музей при лісокомбінаті. Під впливом вченого Василь почав і сам займатися краєзнавством, то ж і понині вважає себе учнем Михайла Клапчука.

Науковий працівник Делятинського краєзнавчого музею Андрій Мисюк розповів про своє знайомство з Михайлом Миколайовичем, про ті враження, які справляв на нього, молодого хлопця, вчений. Десь за його прикладом мріяв стати істориком. Хоча доля склалася по-іншому, бо здобув фах інженера-лісівника, але сьогодні повернувся до улюбленої справи і започатковує створення в музеї окремої кімнати, яка буде присвячена Михайлові Клапчуку.

Присутні переглянули книжкову виставку з науковим доробком вченого та його сина Володимира, доктора історичних наук.

023 025 027

Коментарі та повідомлення в даний час відключені.

Коментування вимкнуто.

-->