Операція «Захід» – 70-ті роковини трагедії українства

20 жовтня в читальній залі центральної районної бібліотеки відбувся літературно-історичний екскурс присвячений 70-річчю пам»яті жертв операції «Захід» – масової депортації населення Західної України до Сибіру. Репресивно-виселенська акція розпочалася 21 жовтня і набула наймасштабнішого і найтрагічнішого характеру примусового виселення українців у віддалені райони СРСР. У такий спосіб комуністична влада сподівалась остаточно знищити повстанське підпілля. В ті дні з 21 по 26 жовтня 1947 року, які стали трагічними для всієї Західної України, було депортовано понад 80 тисяч людей.

Про антилюдську акцію сталінсько-комуністичного режиму – жорстоку операцію «Захід» розповіла завідувач відділу краєзнавчої літератури Раїса Грушецька. Вона навела приклади спогадів депортованих, які вражають жорстокістю, із книг «Надвірнянщина: хресна дорога болю», Миколи Сіщука «Неначе писанка село Зелена» та ін. На масовий захід була запрошена засновниця міського Союзу Українок, керівник хору УГЦ Воздвиження Чесного Хреста Надія Мацьків – свідок багаторічної трагедії нашого народу. Уважно, затамувавши подих, учні 9 класу ЗОШ №2 слухали сумні і схвильовані спогади Надії Омельянівни, яка юною дівчиною, в такому ж віці, як і присутні юнаки і юнки, зазнала насильницького виселення з рідної домівки у холодні краї Хабаровського краю. Вона розповіла про свою патріотичну родину – два мамині брати Михайло і Володимир, які були в УПА, загинули. Батька засудили на 10 років совєцьких концтаборів, а мати довгий час переховувалась в Тернопільській області. Надію і старшу сестру депортували в 1949 році, жили в бараці, сестра працювала на лісоповалі. Хвилиною мовчання учасники заходу пом’янули жертв депортації, котрі залишились в Сибіру навічно, помолились за невинні душі, вшанувавши пам’ять про них.

Присутніх не залишив байдужими документальний фільм «70 років операції «Захід» та уривок з художнього фільму «Страчені світанки», а також пісня «Рушив поїзд у далеку дорогу». Раїса Грушецька та шкільний бібліотекар Любов Андрійович подякували Надії Мацьків за розповідь, побажали їй здоров’я, довголіття, успіхів на союзянській ниві, шани і любові від рідних.

 

Ви можете пролистати до кінця і залишити коментар.

Прокоментувати

Ви повинні ввійти щоб прокоментувати.

-->