Інформ-дайджест

Изображение 009«Михайло Левицький – митрополит Галичини» – інформ-дайджест про видатного нашого краянина провела завідувач відділу краєзнавчої літератури Раїса Грушецька в центральній районній бібліотеці 7 листопада. Зауважила, що в січні цього року минуло 155 років від дня його смерті, а наступного року відзначатимемо 240-річчя від дня народження митрополита.

Майбутній митрополит греко-католицької церкви народився в 1774 р. в сім»ї священика у с. Ланчин. В 1790 – закінчив Станіславську гімназію, згодом – теологічний факультет Віденського університету. 1798 року висвячений на священика. З 1797 – префект Львівської духовної семінарії, пізніше професор Святого письма та пасторального богослов»я у Львівському університеті. У 1808 р. – канонік Галицької митрополії у Львові. На 15-річчі священства (1813 р.) отримав єпископські свячення на Перемиський престол. 17 серпня 1815 р. австрійський імператор Франц І призначив Михайла Левицького Галицьким митрополитом та Львівським архієпископом, а Папа Римський затвердив це рішення. 1846 р. номінований на примаса Галичини, титул якого раніше традиційно надавався римо-католицькому єпископові. 1856 р. Папа Пій ІХ призначив владику М. Левицького кардиналом. Владика приймав активну участь в політичному житті Австрійської монархії, заслужив високий авторитет і шану в достойників римо-католицької церкви. Австрійський цісар власноручно нагородив його орденом Леопольда за заслуги перед Церквою і народом. В останні роки життя тяжко хворів і перебував в Унівському монастирі, там  помер і похований  14 січня 1858 року після 42 –х років пастирського служіння.

В заході взяв участь заступник голови райдержадміністрації Володимир Калічко. У своєму виступі відзначив заслуги митрополита, зокрема в справі відкриття 383-х шкіл в Галичині та ініційовану ним боротьбу за тверезий спосіб життя галичан.

Ми повинні пам»ятати видатних діячів нашого краю. Радимо прочитати нарис про митрополита Михайла Левицького у   книзі М. Семкіяша «В плині віків» (2005 р.) та іншу літературу, яка знаходиться у відділі краєзнавчої літератури бібліотеки.

Изображение 007 Изображение 013 Изображение 010

Ви можете пролистати до кінця і залишити коментар.

Прокоментувати

Ви повинні ввійти щоб прокоментувати.

-->