Вічні герої

007Макарук Христина, студент Надвірнянського коледжу НТУ, наша читачка, написала вірш, присвячений небесній сотні.
Пропонуємо вашій увазі.

Вічні герої.

В огні стояла наша Україна,
Кривавим болем розривався її спів.

Стояла перед вами на колінах,
І рахувала жертви проминувших днів

Вона дивилася блакитними очами,
На владу й зрозуміти не могла
Чому гарячими, кривавими ночами
“Небесна сотня” перед неї полягла.

Земля тремтіла, плакала Вкраїна
За муки і страждання нас усіх.
Благала залишитися єдина,
За кожного героя, що поліг.

За тих людей, що так молили Бога,
За ту свободу й небо голубе.
Щоб дочекатися дітей до рідного порога,
Знайти ту владу, що не зрадить більш тебе.

Бо тільки нас не зможе залишити,
Благатиме у сонця теплоти.
Щоб зміг ти на цім світі мирно жити,
Любити край свій, цінувати й берегти.

Криваві дні та слово оживає,
Шевченко з нами буде у серцях.
“Борітеся-поборете! Вам Бог помагає” –
Великий зміст закладений в словах.

Кривавим співом Україну прославляла,
Та влада, що не варта ні роси.
Згубні накази мертво видавала,
Не пожалівши жодної сльози.

«Куди стріляєш? Схаменися!»
Кричали діти і жінки,
«Ти краще Богу помолися,
Поглянь – там є твої батьки».

І все затихло, серце завмирає,
Здобули волю! Дощик моросить.
Та кров людей ніхто не позмиває,
Вони навіки будуть жить.

Вони герої вічного спокою,
Не залишивши неньку у біді
Боролися за нас з тобою,
Щоб синьо-жовтий прапор відбивався у воді.

Макарук Христина

Ви можете пролистати до кінця і залишити коментар.

Прокоментувати

Ви повинні ввійти щоб прокоментувати.

-->