Юрій Шкрумеляк

Юрій Шкрумеляк – співець січового стрілецтва.

Юрій Шкрумеляк – журналіст, поет, перекладач, січовий стрілець -народився 18 квітня 1895 року в с. Ланчин в селянській родині (тепер смт. Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської обл.). Вчився у чотирикласній початковій школі. По закінченні її в 1907 р. його, як кращого учня, громада направила на навчання в Коломийську гімназію. Пізніше навчався у Львівському університеті на історико-філософському факультеті (1922-1924 рр.), а з 1924р. по 1926 р. – в Празькому вільному університеті на історико-філософському факультеті. Цієї пори одружується. У серпні 1914 року на заклик Головної Української Ради добровольцем вступив в лави січових стрільців, був підхорунжим. Брав участь в боях, був поранений, знов повернувся на фронт, воював на Тернопільщині, в Буковині. Учасник визвольної війни.

Перший вірш написав 1915-го року у Відні. Є одним з найвідоміших поетів-усусів. Разом з Мирославом Ірчаном, художником Гецом видавав сатирично-гумористичну газету «Самохотник». Свої твори підписував псевдонімами Смик, О. Підгірський, Ю. Ігорків, Гнотик, Максим Цимбала та іншими. У 1922 р. разом з Р. Купчинським, Р. Лепким та іншими створив групу поетів-символістів, які об»єднались навколо літературно-мистецького видання «Митус».

1920-1930 рр. – співробітник видавництва «Світ дитини».

1928-1939 рр. – працює у видавничому концерні Івана Тиктора, головним редактором і фейлетоністом газети «Народна справа» і журналу для дітей «Дзвіночок». У 1945 році був засуджений на 10 років за «антирадянську діяльність», відбував покарання вПечорських таборах. Після повернення(1956 р.) був реабілітований.

Автор понад 30 книг для дітей. Друкувався у виданнях «Червоної Калини». Окремими книгами вийшли: поема «Сон Галича» (1920 р.), проза «Поїзд мерців» (1922 р.), «Авелева жертва» (1926 р.), повість «Чета крилатих» (1928 р.), повість «Огні з полонин» (1930 р.), п»єса «Стрілець невмирущий» (1938 р.), повість «Високі гори і низини» (1939 р.), збірки поезій «Пісня про радісну осінь» (1940 р.), «Сопілка співає» (1957 р.), вибрані твори «Привіт Говерлі» (1964 р.).

Помер 16 жовтня 1965 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

 Безымянный Untitled

Про Юрія Шкрумеляка:

Білейчук І. Колос твій розквітлий: [до 110- річниці від дня народження Ю. Шкрумеляка] / І. Білейчук // Народна Воля. – 2005. – 15 квіт. – С. 6.

Білейчук І. Криця і ніжність, добою стрілецькою вигранені: [літературна сторінка присвячена 100- річчю від дня народженняЮ. Шкрумеляка] / І. Білейчук // Народна Воля. – 2005. – 16 квіт.

Віддаймо шану поету Січового Стрілецтва, славному нашому земляковіЮ. Шкрумеляку // Народна Воля. – 2005. – 15 квіт. – С. 6.

Вінтоняк М. Енциклопедія доброти: [про Ю. Шкрумеляка] / М. Вінтоняк // Галичина. – 1984. – 14 квіт.

Голіней С. Героїчна постать краю / С. Голіней // Народна Воля. – 2000. – 18 ківт.

Голіней С. Іван Сорокатий, а чиЮрза-Мурза?…: [Текст] / С. Голіней. – Делятин, 2000. – 47с.

Голіней С. Наш краянин – Юрій Шкрумеляк / С. Голіней. – Поліття. – 1995. – 14 квіт.

Голіней С. Один із чети крилатих -Юрій Шкрумеляк/ С. Голіней // Галичина. – 2005. – 1 квіт.

Голіней С. Один із чети крилатих: [про Ю. Шкрумеляка] / С. Голіней // Галичина. – 2005. – 23 квіт. – С.9.

Гребеняк Д. Книжки про Юрія Шкрумеляка:[до 110- ї річниці від дня народження Ю. Шкрумеляка] / Д. Гребеняк // Народна Воля. – 2005. – 8 квіт. – С. 6.

Гришин-Грищук І. Один з чети крилатих: [спогади про Ю. Шкрумеляка] / І. Гришин- Грищук // Літопис червоної калини. – 1991. – №3. – С. 46-47.

Енциклопедія українства [Текст] т.10. – Париж-Нью-Йорк, 1984. – С. 38-76.

Казюк Г. Громадянин, людина, поет: [100-річчю Ю. Шкрумеляка присвячується] / Г. Казюк // Народна Воля. – 1995. – 27 трав.

Казюк Г. У цьому творі – дихання історії: [Ю. Шкрумеляк] / Г. Казюк // Народна Воля. – 2005. – 15 квіт. – С. 9.

Казюк І. Один з чети крилатих // Страгора [Текст]: книга про Надвірнянщину. – Л, 1994. – С. 65-67.

Качкан В. Один з «чети крилатих» ( на берегах рукописів Ю. Шкрумеляка) / В. Качкан // Українська мова та література . – 2002. – № 40. – С. 15-20; Обрії – 2002. – №2. – С. 48-55.

Качкан В. Повернення Юрія Шкрумеляка / В. Качкан // Українська мова та література . – 2002. – № 40 (жовт.). – С. 15-20; Обрії – 2003. – С. 15-20.

Левицький В. Сторінки історії – сліди давнини: [про Ю. Шкрумеляка] / В. Левицький // Народна Воля. – 1995. – 27 трав.

Михальчук М. О, соловейку…: [Ю. Шкрумеляку – поету-земляку, соловейку січового стрілецтва в столітній ювілей від дня народження присвячується] / М. Михальчук // Народна Воля. – 1995. – 29 квіт.

Михальчук У. Поет січового стрілецтва / У. Михальчук // Народна Воля. – 1991. -16 квіт.

Мороз В. Пісня не вмре, не поляже…: [про Ю. Шкрумеляка] / В. Мороз // Галичина. – 1995. – 30 трав. – С. 2.

Музичка М. З вірою в Україну: [про Ю. Шкрумеляка] / М. Музичка // Дзвіночок. – 1994. – №2.

Н. Чир. Іде чита: [поету і січовому стрільцеві Ю. Шкрумеляку] / Н. Чир // Народна Воля. – 2005. – 22 квіт. – С. 1.

Писуляк С. «В мене право сьогодні вже є називатись твоїм патріотом»: [до 100- річчяЮ. Шкрумеляка] / С. Писуляк // Народна Воля. – 1995. – 20 квіт.

Писуляк С. Про нього мовчали довго. А говоритимуть і пам’ятатимуть повсякчас: [про Ю. Шкрумеляка] / С. Писуляк // Народна Воля. – 2005. – 22 квіт. – С. 10.

Письменник. Борець. Патріот: [до 100- річчя Ю. Шкрумеляка] // Народна Воля. – 1995. – 7 черв. – С. 1.

Полєк В. Бути громом та крицею : [про Ю. Шкрумеляка] / В. Полєк // Новий час. – 1990. – 11 жовт.

Полєк В. Поет і борець: [про Ю. Шкрумеляка] / В. Полєк // Галичина. – 1995. – 27 квіт.

Попович Н. Падала кров, мов калина у сніг: [вірш, присвяченийЮ. Шкрумеляку] / Н. Попович // Народна Воля. – 1995. – 29 квіт.

Пушик О. З неопублікованих листівЮрія Шкрумеляка / О. Пушик // Галицьке слово. – 1991. – 8 черв.

Романюк І. Сопілка співає : [про Ю. Шкрумеляка] / І. Романюк // Агро. – 1991. – 20,27 квіт.

Українські письменники [Текст] : Бібліографічний словник т.5.. – К., 1965. – С. 779-780.

Флис Р. О, честь вам і слава, праведні друзі: [до 110-ї річниці Ю. Шкрумеляка] / Р. Флис // Народна Воля. – 2005. – 15 квіт. – С. 7.

Хороб М. Юра Шкрумеляк: один з чети крилатих / М. Хороб // Галичина. – 1995. – 15 квіт. -С. 7-8; Обрії – 2001. – №1. – С. 47-52.

Чир Н. Твоє ім’я: [вірш, присвяченийЮ. Шкрумеляку] / Н. Чир // Народна Воля. – 1995. – 29 квіт.

Юрій Шкрумеляк (псевдонім Іван Сорокатий): підхорунжий УСС // Народна Воля. – 2005.-15 квіт. – С. 6-7.

Ясиновський П. Духовна поезія Ю. Шкрумеляка: [до 100 – річчя Ю. Шкрумеляка] / П. Ясиновський // Народна Воля. – 1995. – 19 квіт.

Інтернет – ресурси:

Юрій Шкрумеляк – пісні, біографія

www.pisni.org.ua/persons/131.html

Шкрумеляк Юрій Андрійович — Вікіпедія

www.uk.wikipedia.org/wiki/Шкрумеляк_Юрій_Андрійович

Весела Абетка. Читанка. Юрій Шкрумеляк ДЕ УКРАЇНА?

Юрій Шкрумеляк. ДЕ УКРАЇНА?

www.abetka.ukrlife.org/shkrum_4.html

ЮРІЙ ШКРУМЕЛЯК. Я БАЧИВ ІВАНА ФРАНКА В КОЛОМИЇ

www.who-is-who.com.ua

Nikolausfest

Юрій Шкрумеляк. Снігом, снігом та ледами.

www.ukrainische-pfarrei.de/feste/nikolaus/nik_gedichte.html

-->