Марійка Підгірянка

Марійка Підгірянка – вчителька, поетеса

«Марійка Підгірянка справді народна,
щира, ніжна, талановита поетеса»
М. Рильський

Марійка Підгірянка  народилася 29 березня 1881 року у селі Білі Ослави на Гуцульщині у родині лісничого. У сусіднє село Заріччя бігала до дідуся – священика, який навчив її читати і писати українською та кількома іншими мовами. Пізніше батько Марійки Омелян дістав призначення в село Уторопи Косівського району. Тут дівчинка закінчила початкову школу, сюди повернулася вчителювати після Львівської жіночої вчительської семінарії.

Уже в 1902 році у періодичних виданнях з’явився її перший вірш «Ой не нам в кайданах ходити» за підписом «Марійка Підгірянка». У 1908 вийшла у світ перша поетична збірка «Відгуки душі» У 1905 році Марійка Підгірянка вийшла заміж за учителя, громадського діяча Августина Домбровського. Разом з ним проживала і працювала у селах Рибне, Ворона. Тут народились їхні діти – Остап, Роман, Маркіян,  Дарія.

Під час Першої світової війни чоловіка забирають на фронт, а Марійка і діти потрапили у спеціальні табори для переселенців у містечку Гмюнді (Австрія). Про всі жахіття перебування там пізніше написала в поемі «Мати – страдниця»

У 1919-1928 роках сім’я Домбровських проживала на Закарпатті. Разом з чоловіком  Марійка не тільки навчала дітей, але провадила велику українську патріотичну роботу, за що чеська влада звільнила її з посади вчительки. Якийсь час давала приватні уроки  у Довгому Іршавського району онукам  І. Франка Тарасові й Миронові .

У цей час Марійка Підгірянка була у творчому розквіті. У 10-30 роках ХХ століття  у Львові, Ужгороді, Відні, Філадельфії вийшли друком її книжки «Відгуки душі», «Мати – страдниця»,  «Вертеп», «Святий отець Миколай в гостині на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і лисичка» і сотні поезій , оповідань, байок, казок, пісень, загадок, а також педагогічні і літературно-критичні статті, переклади.

У 1928 році Марійка Підгірянка повернулася на Прикарпаття і працювала в селах: Антонівка, Братишів і Вікняне Тлумацького району. Понад 40 років вчителювала, віддаючи дітям всі свої сили, знання, доброту. Вона була педагогом від Бога.

У 1957 році  Марійка Підгірянка  з чоловіком і дочкою виїхала в село Рудне під Львовом. Вранці  18 травня 1963 року її не стало. Похована у Львові на Личаківському цвинтарі.

00

Про Марійку Підгірянку

-->