У минулому суспільство вигадало сотні способів позбавити жінок їхніх прав. Талановиті, сильні, яскраві залишали свій слід в історії, але скільки труднощів їм доводилось долати.

Європейські революції 1848–1849 рр., відомі під загальною назвою “Весна народів”, дають неабиякий поштовх повсюдному розвиткові жіночого руху. Ера нових економічних відносин породжує розвиток сміливих ідей і в інших царинах життя. У Європі говорять про соціалізм, жваво дискутують “жіноче питання”. Феміністичний рух знайшов прихильниць  і в Україні.

Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища.

Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації. Світ змінив погляд зі споживчого використання природи на збереження довкілля, захист водойм і лісів, турботу про чисте повітря, охорону тварин і птахів, використання “зеленої” енергії та вивчення питання убезпечення планети від посухи, обміління, забруднення повітря, кліматичних змін та природних катаклізмів.

11 березня в читальній залі відбулася година краєзнавства «Для добра і величі України», присвячена визначним особистостям Надвірнянщини. На захід завітали учні Надвірнянських ЗОШ № 1 та № 2  І-ІІІ ступенів. Ведуча години краєзнавства  завідувач відділу краєзнавчої літератури ЦРБ Раїса Грушецька у своєму виступі наголосила на тому, що молодь повинна знати людей, які творили історію рідного краю: громадських діячів, учасників національно-визвольних змагань, вчених, літераторів краю, імена яких вписані в літопис Надвірнянщини. Вона представила члена спілки краєзнавців України, відомого громадського діяча, заступника голови Надвірнянського відділення Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», віце-президента товариства співпраці Польща-Україна (Надвірна) Ігоря Андруняка, розповіла про його діяльність, а також ознайомила присутніх з його публікаціями  в періодичних виданнях, представлених на виставці «Публікації краєзнавця Ігоря Андруняка».

В Україні, як і в усьому світі, із часом уся інформація буде переходити у цифровий формат. З метою пришвидшення цього процесу з 21 січня стартувала урядова програма «Дія. Цифрова освіта». Мета – подолання цифрової нерівності в Україні: планується навчити мінімум 6 млн українців цифровій грамотності за 3 роки. У Міністерстві цифрової трансформації зазначають, що запуск національної онлайн-платформи з цифрової грамотності — це історична подія, яка стане початком цифрового прориву України. До реалізації пректу активно залучено бібліотеки.

Свято ухвалили рішенням 48-го конгресу International PEN Club. Він тривав з 12 по 18 січня 1986-го. Цю дату закріпили у календарі. З тих пір День письменника святкують щороку майже у всіх країнах світу.

Утім це не тільки професійне свято митців пера. У цей день закликають не забувати про те, що письменницька праця має нести правду і захищати свободу слова.

У кожного народу є талановиті митці-поети, письменники. Саме вони прославляють свою країну ,звеличують її серед інших націй світу. Тарас Григорович Шевченко — великий поет, геній українського народу. Він зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства.

Поезія – як суцвіття почуттів, що чекає свого часу, щоб розцвісти словом, піснею, зачепити трепетом людську душу. Буйним цвітом розцвіла поезія поета-пісняра Нестора Мартинця, адже більше ніж двісті його віршів покладено композиторами на музику і є в репертуарі відомих співаків та різних музичних колективів.

3 березня в залі Надвірнянської міської бібліотеки для юнацтва на творчій зустрічі з поетом Нестором Мартинцем воєдино злилися поезія і пісня, адже пісні на його слова створені чудовими композиторами Василем Григоруком, Іриною Батюк, Іриною Шабан, Володимиром Лисаком та ін. вже давно стали улюбленими і їх стали слухають по цілій планеті.

Міжнародний день рідної мови  – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.