Голодомор – незагоєна рана України

Пам’ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ України страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини — 1 тисяча, щохвилини — 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.

85 років тому нам хотіли винести вирок смерті.
85 років тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей були без жалю винищені Голодомором. Тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор українського народу голодом.

85 років тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

В читальній залі центральної районної бібліотеки до цієї скорботної дати в історії нашого народу розгорнуто книжкову виставку «1933 рік – незагоєна рана України».

Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

Коментарі та повідомлення в даний час відключені.

Коментування вимкнуто.

-->