Обірвана струна Володимира Івасюка

4 березня цього року композитору, поету Володимиру Івасюку мало б виповнитись 70 років…

Хіба є в світі українець чи українка, які б не знали й не шанували ім’я Володимира Івасюка? У критичні для України 70-ті роки, коли здавалося, що все українське перебуває за ґратами в Сибіру, Мордовії чи в Магадані, а все талановите приховане від злого ока в глибоких шухлядах, раптом пролунала «Червона рута». «Ти у мене єдина, тільки ти, повір», – так поет сказав не тільки дівчині, а й своїй Батьківщині, створивши в пісні геніальний триєдиний образ: коханої – матері – України.

«Червону руту» співали від Карпат, де вона народилась, і до Курил. Успіх митця, звичайно, радував не всіх. Він був талановитою, відомою людиною, а тому мав багато недоброзичливців та ворогів, які врешті і обірвали струну його життя. Та не змогли стерти пам’ять про нього, яка живе і сьогодні. Композитора посмертно відзначили Національною премією імені Тараса Шевченка, яка є найвищою нагородою в нашій державі.

Минуло більш ніж чверть століття, як не стало Володимира Івасюка. Проте його пісні лунають в Україні і сьогодні в новій сучасній обробці у виконанні відомих співаків.

Інтерес до творчості і життя композитора не спадає. Хоча молоде покоління мало знає про життя Івасюка та його пісні знаходять відгук у серцях та душах молодих людей, формують в них відчуття краси й любові до рідної землі, яку так натхненно оспівав Володимир Івасюк у своїх шедеврах — «Баладі про мальви», «Пісні про тебе», у «Літі пізніх жоржин», а надто — в «Червоній руті», «Водограї»…

4 березня в центральній районній бібліотеці пройшла мистецька година-спомин «Володимир Івасюк: обірвана струна» присвячена 70-річчю з дня народження композитора, який організували працівники бібліотеки та членкині районного осередку Союзу Українок. Голова союзянок Ольга Багрійчук у своєму вступному слові відзначила, що Володимир Івасюк, як і всі талановиті люди, був обдарований у всьому. Він добре малював, писав вірші, створював пісні, був їх виконавцем, чудово грав на фортепіано та гітарі, у Володимира були всі шанси стати всесвітньо відомим скрипалем-віртуозом. Творчо переосмисливши ідеї “Бітлз”, він зумів перенести їх на українське підгрунття. Так було закладено початки молодіжній українській музиці. Його пісні «Червона рута», «Водограй» стали популярними у всьому світі, виконувалися грузинськими, польськими, чеськими, японськими ансамблями. Тоді всі зрозуміли, що в Україні народилась естрада європейського рівня.

Про життя композитора та становлення його творчості розповіла бібліограф ЦРБ Тетяна Гавриленко, проілюструвавши свою розповідь цікавою слайд презентацією. Союзянки Марія Ковальчук та Ганна Лаврінок поділилися своїми спогадами-роздумами про життя та творчість Володимира Івасюка. Зацікавив присутніх фільм про творчість Володимира Івасюка. А ще звучали записи його пісень у виконанні Василя Зінкевича, Софії Ротару, Віталія Козловського. Чудовий пісенний вернісаж підготували членкині осередку Союзу Українок с.Гвізд, разом з якими всі присутні співали «Червону руту», «Водограй», «Ти у мене єдина», «Я піду в далекі гори» та ін..

Сьогодні в 70-ий день народження Володимира Івасюка — легенди української пісні, незвично працьовитої, шляхетної, талановитої людини – настав час глибшого розуміння його творчості, його місця в історії України. Незважаючи на коротке життя, Володимир Івасюк встиг дуже багато. Він залишив нам 150 пісень, симфонічні сюїти, камерні твори, музику до театральних спектаклів. Володимир Івасюк залишається живим в нашій пам’яті, серцях, душах, піснях, мелодіях.

Ви можете пролистати до кінця і залишити коментар.

Прокоментувати

Ви повинні ввійти щоб прокоментувати.

-->