Гордість села

Реалізовуючи загальносистемний корпоративний проект “Гордість села”, в Цуцилівській сільській бібліотеці-філії відбулась зустріч з найстаршим жителем села Мельником Дмитром Васильовичем. Завідувач філією Лілія Щербан ознайомила присутніх із сторінками життя поважного гостя – учасника визвольних змагань українського народу у 1941-1950рр. Дмитро Васильович радо поділився з присутніми спогадами про нелегкі дитячі та юнацькі роки, роки підпільної боротьби, заслання та повернення до рідної домівки.

Народився Мельник Дмитро Васильович 22серпня 1926 року у с. Цуцилів в селянській родині. Помітивши здібності до навчання в Цуцилівській початковій школі, батьки віддають малого Дмитрика на навчання до приватної гімназії, а потім продовжив навчатися у Переріслянській школі, де улюбленим учителем був Олег Целевич. Час був воєнний і вчитися було небезпечно. Дмитро Васильович, маючи повну шкільну освіту, був призначений вчителем в Ланчинську школу, а потім працював у Гаврилівській, а пізніше перевівся до Переріслянської школи.

В час створення УПА молоді хлопці вступали до лав новоствореної армії, щоб зі зброєю в руках захищати незалежність української держави. У визвольній боротьбі брав участь і юнак Дмитро. Під час виконання завдань був спійманий енкаведистами і засуджений. Відбув десятирічний термін ув”язнення у Воркуті. У 1957році, повертаючись із заслання, на одному із вокзалів зустрів майбутню дружину, яка також поверталася із заслання із Омської області. Повернувшись на рідну землю, почав працювати на електромонтажних роботах, а пізніше на залізничній дорозі. Разом із дружиною Параскою виховали три дочки, а тепер тішиться 12-ма онуками та 6-ма правнуками.

Незважаючи на життєві випробування, Дмитро Васильович залишається оптимістом, патріотом своєї держави. І в цей час, коли йому Бог уже наділив 92 роки, веде активний спосіб життя. У нього є свої власні життєві правила: двічі на тиждень дотримується строгого посту, багато ходить, спілкується з молоддю, є активним читачем бібліотеки, а також відвідує усі громадські та релігійні заходи.

“В пам”яті людській – наше коріння і спасіння. Ця пам”ять дасть нам сили вистояти й не втратити гідності й честі сьогодні, коли на неоголошеній війні гинуть 25-літні. Нехай і для нас будуть святими слова українських повстанців: Батьківщині будь вірним до загину. Нам Україна вище над усе!” – наголосив Дмитро Васильович.

Ви можете пролистати до кінця і залишити коментар.

Прокоментувати

Ви повинні ввійти щоб прокоментувати.

-->