Година народознавства

З глибини віків прийшло до нас Купало – свято літнього сонцестояння, свято тепла, буяючої зелені, молодості та кохання.

Це свято дійшло до нас ще з поганських часів. Припадає воно на 7 липня, день літнього сонцестояння. Проводиться свято біля води і обов’язково з вогнищем. Так вшановується живильна сила води і світлоносність сонця. Бо вогонь – це частина сонячного світла, він оберігає від усього злого.

Купайло – свято молодіжне, саме звідси єднання молодих сердець на святі і оспівування в піснях хлопця і дівчини, попарне стрибання через багаття. Але чарівність і духовна сила свята настільки всеохоплююча, що на святкування приходять люди різного віку.

Від часу введення християнства на Русі свято Купайла зазнало немалих гонінь і спотворень. Заборонялося скакати через вогонь, сплітати вінки. У 1890-х роках на Уманщині соцькі киями розганяли людей із Купайла.

Нині відновлюється світлоносна і життєдайна суть свята Купайла. Цього дня, за давніми віруваннями сонце рано сходить, а трави і квіти набирають більшої сили, й опівночі цвіте папороть. У народі казали: хто знайде цвіт папороті на Івана Купала, той буде багатий і здоровий.
В цей день обов’язково треба когось облити водою. Ця дія символізує сили води і запросини дощу, якого у цей спекотний час чекають і земля, і рослини, і все навкруги. За повір’ям, цілющу силу мала навіть роса, тому багато хто намагався хоча б походити по росі.

На Гуцульщині жінки вранці ходили збирати цілюще зілля, прикрашали квітами хати. Дівчата вбирались у вінки з квітів і трав, пучечки трав ладнали біля воріт, криниць, приміщень, де перебувала худоба, щоб вони принесли господарям здоров’я, силу, добробут, оберігали від усього лихого. Юнки до схід сонця вмивались росою, щоб бути гарними. На Київщині прикрашена зелом жердина з колесом угорі мала назву Іван.

Дівчата на це свято плетуть вінки, при цьому співають купальських пісень (“Заплету віночок” та ін. ), заворожуючи на щасливу подальшу долю. Квіти добирають до вінка з урахуванням народної квіткової символіки, адже вінок на Україні завжди був своєрідним жіночим оберегом. До віночка впліталися багато різних квітів: ромашка, ружа, деревій, любисток, безсмертник, незабудка, калина та ін. Особливе місце належить барвінку – символові життя і безсмертя, любисткові і блавату – символам відданості. Основу Вінка Кохання становили ромашка (символ ніжності, доброти, юності) і вусики хмелю (символ гнучкості і розуму); Вінок Відданості плели з волошок і любистку; Вінок Надії в’язали з волошок і польового маку. Не забували про полин – як захист від нечистої сили.

Саме цієї купальської пори дух природи сягав такого розквіту, що навіть папороть, яка не має квіту, і та зацвітає. З квіткою папороті можна бачити всі скарби, що знаходяться глибоко під землею. Правда, дістати таку квітку важче, ніж сам скарб. Пізно вночі із листя папороті несподівано з’являється пуп’янок, який, підіймаючись все вище угору, рівно опівночі із тріском розкривається. Перед очима з’являється огненна квітка. І раптом невидима рука зриває її, а людині це майже ніколи не вдається.

Під час цвітіння папороті на шляху до прекрасної квітки з чудодійними властивостями людину переслідують якісь щебетання, голоси нечистої сили, щоб перешкодити їй заволодіти незвичайною рослиною. Бо той, хто зуміє це зробити, стане володарем всього. Перед ним безсилі могутні правителі і нечиста сила, він відкриє будь-яку скребницю, приклавши до замка чудесну квітку, завоює серце бажаної красуні, і не буде для нього нічого неможливого.

Про події купальської ночі та про багато інших звичаїв і традицій купальського свята розповіла завідувач відділом краєзнавчої літератури Раїса Грушецька під час години народознавства «Купальські звичаї та традиції», яку провели 5 липня працівники центральної районної бібліотеки. Під супровід купальських пісень плели вінки, розповідали різні історії та звичаї святкування Купала. Переглянули уривок з фільму «В ніч напередодні Івана Купала» знятий за мотивами твору Миколи Гоголя та відеоролики сучасних купальських святкувань.
Для всіх кого цікавлять традиції купальського свята, у відділі краєзнавчої літератури ЦРБ розгорнуто книжкову виставку-інсталяцію «На Івана Купала».

Sharing

Коментарі та повідомлення в даний час відключені.

Коментування вимкнуто.

shares
-->