Не згасне пам’яті свіча

Щороку, в останню суботу листопада, Україна відзначає День пам’яті жертв Голодоморів.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у 1932-1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, “розкуркулення” селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Тож, українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.

У День пам’яті жертв голодоморів українців традиційно закликають вшанувати заморених голодом хвилиною мовчання або молитвою, відвідати поминальне богослужіння, згадуючи вбитих комуністичним тоталітарним режимом співвітчизників.

Традиційною скорботною акцією цього дня є “Запали свічку пам’яті”. На згадку про мільйони українців, убитих радянською владою під час геноциду, свічки зазвичай запалюють на центральних площах міст, біля пам’ятників жертвам Голодомору, у храмах та в залі пам’яті Національного музею “Меморіал жертв Голодомору”, проте, кожен може долучитися до акції, запаливши цього дня свічу пам’яті у своєму вікні о 16.00 год.

У центральній районній бібліотеці (відділ краєзнавчої літератури, абонемент, читальна зала) можна ознайомитися з книжковими виставками-реквієм, що розгорнуто до Дня пам’яті жертв голодоморів. Книги та документи, представлені на виставках, допоможуть відповісти на питання: “Що таке Голодомор”, “Міфи про Голодомор”, “Голодомор у світовому контексті”, розповідають про геноцид українського народу, родинні історії свідків Голодомору.

Sharing

Ви можете пролистати до кінця і залишити коментар.

Прокоментувати

Ви повинні ввійти щоб прокоментувати.